L-Теанін

L-Теанін — амінокислота, яка не входить до складу білків і в природі трапляється майже виключно в листі чайного куща (Camellia sinensis). За хімічною будовою це N-етиловий амід глутамінової кислоти, тому теанін структурно подібний до глутамінової кислоти та глутаміну.

Сполуку вперше виділили й описали японські вчені 1949 року саме з листя чаю — звідси й походить її назва (від ботанічної назви чайного куща, Thea sinensis). У складі дієтичних добавок теанін застосовують як окремий амінокислотний інгредієнт.

Роль в організмі

• Завдяки структурній подібності до глутаміну й глутамінової кислоти теанін здатний перетинати гематоенцефалічний бар’єр і потрапляти до тканин головного мозку.
• Бере участь у процесах, пов’язаних з обміном нейромедіаторних амінокислот у центральній нервовій системі.
• У чайному листі теанін впливає на смакові властивості напою, зокрема на його м’який («умамі») присмак.

Добова потреба

Теанін не належить до незамінних поживних речовин, тому офіційної добової норми для нього не встановлено. Люди, які регулярно п’ють чай, отримують теанін безпосередньо з напою: одна чашка (близько 200 мл) зеленого чаю містить орієнтовно 8–30 мг теаніну залежно від сорту, способу вирощування листя та заварювання.

Коли потреба зростає

Оскільки теанін не є незамінною для організму речовиною, станів, які фізіологічно підвищують потребу в ньому, у науковій літературі не описано. Кількість теаніну, яку отримує людина, здебільшого відповідає її звичкам споживання чаю, а не окремим фізіологічним потребам організму.

Взаємодія та застереження

• Теанін конкурує з глутаміном і глутаміновою кислотою за ті самі транспортні механізми проходження через гематоенцефалічний бар’єр.
• У чаї теанін природно поєднується з кофеїном; у складі добавок його також нерідко комбінують з іншими рослинними та амінокислотними компонентами.
• Як і будь-яку добавку з амінокислотами, теанін варто вводити до раціону обдумано й не перевищувати рекомендовану виробником добову норму споживання. Під час вагітності, годування груддю, а також дітям такі добавки варто вживати лише після консультації з фахівцем, а за одночасного приймання будь-яких лікарських засобів — попередньо порадитися з лікарем.

Природні джерела

Основне природне джерело теаніну — листя чайного куща (Camellia sinensis): зелений, чорний, улонг і білий чай містять цю амінокислоту тією чи іншою мірою, причому найвищий вміст характерний для затінених сортів зеленого чаю (наприклад, ґьокуро й матча). У невеликій кількості теанін також виявлено в одному з видів грибів — польському білому грибі (Xerocomus badius).

Поза чаєм та цим грибом теанін у звичайних харчових продуктах практично не трапляється.