Таурин

Таурин — сірковмісна аміносульфонова кислота, вільна форма якої міститься в тканинах організму людини. На відміну від більшості амінокислот, таурин не приєднується до інших амінокислот пептидним зв’язком і не входить до складу білків — в організмі він завжди перебуває у вільному вигляді.

Здоровий дорослий організм здатний синтезувати таурин самостійно з інших сірковмісних амінокислот, тому таурин відносять до умовно замінних сполук. Найвищі концентрації таурину характерні для сітківки ока, серцевого й скелетних м’язів, головного мозку та жовчі.

Роль в організмі

• Бере участь в утворенні тауринових кон’югатів жовчних кислот (зокрема таурохолевої кислоти) — сполук, важливих для травлення жирів і засвоєння жиророзчинних вітамінів.
• Важливий для підтримання об’єму та стабільності клітин (осморегуляції), зокрема в тканинах серця, м’язів і нервової системи.
• Бере участь у стабілізації клітинних мембран.
• Потрібен для нормальної роботи фоторецепторів сітківки ока.
• Задіяний у регуляції надходження кальцію до клітин серцевого й скелетних м’язів.

Добова потреба

Точної офіційно встановленої добової норми таурину для дорослих не існує, оскільки за звичайних умов організм синтезує потрібну його кількість самостійно з метіоніну та цистеїну за участю вітаміну B6. З мішаним раціоном додатково надходить приблизно кілька десятків – кілька сотень міліграмів таурину на добу — переважно з їжею тваринного походження.

У немовлят, особливо недоношених, здатність синтезувати таурин обмежена, тому цю амінокислоту традиційно додають до сумішей для дитячого харчування.

Коли потреба зростає

Потреба у додатковому надходженні таурину з їжею чи добавками може бути вищою:

• у немовлят раннього віку через обмежену здатність до власного синтезу;
• при переважно рослинному (веганському) харчуванні, коли надходження таурину з їжею мінімальне — рослинна їжа практично не містить цієї сполуки;
• за недостатнього надходження з їжею попередників таурину — метіоніну, цистеїну та вітаміну B6.

Взаємодія та застереження

• Синтез таурину в організмі залежить від достатнього надходження цистеїну й метіоніну, а також вітаміну B6 (піридоксальфосфату) — кофактора ферменту, що бере участь у цьому перетворенні.
• Таурин утворює тауринові кон’югати жовчних кислот разом із гліцином.
• Як і будь-яку добавку з амінокислотами, таурин варто вводити до раціону обдумано й не перевищувати рекомендовану виробником добову норму споживання. Під час вагітності, годування груддю, а також дітям такі добавки варто вживати лише після консультації з фахівцем, а за одночасного приймання будь-яких лікарських засобів — попередньо порадитися з лікарем.

Природні джерела

Таурин надходить в організм переважно з їжею тваринного походження. Найбагатші джерела:

• молюски та ракоподібні (мідії, кальмари, восьминоги, креветки);
• морська риба (тунець, скумбрія, лосось);
• темне м’ясо птиці;
• червоне м’ясо;
• молочні продукти — у незначній кількості.

Рослинна їжа практично не містить таурину, тому у людей, які дотримуються веганського харчування, надходження цієї сполуки з їжею мінімальне й забезпечується переважно власним синтезом організму.