Сірка

Сірка — макроелемент і постійна складова частина організму людини. В організмі дорослої людини її міститься приблизно 0,25% від маси тіла: сірка присутня у волоссі, шкірі, кістках, хрящах, жовчі, нервовій тканині та інших клітинах.

Сірку відносять до біогенних елементів — тих, що постійно потрібні організму. Вона входить до складу багатьох білків і бере участь в обміні речовин. У тканинах сірка трапляється переважно у складі сульфгідрильних (SH) і дисульфідних (S–S) груп — зокрема в амінокислотах цистеїні, цистині та метіоніні, а також у складі глутатіону, коферменту А, ліпоєвої кислоти й вітаміну B1 (тіаміну).

Роль в організмі

• Є структурним компонентом більшості білків, зокрема ферментів і деяких поліпептидів (наприклад, інсуліну).
• Потрібна для утворення та роботи білків сполучної тканини — стінок судин, шкіри й волосся.
• Входить до складу кератину, тому важлива для структури волосся, шкіри та нігтів.
• Бере участь в обмінних процесах у складі глутатіону, коферменту А та ліпоєвої кислоти.
• Разом із вітамінами групи B задіяна в обміні речовин.

Добова потреба

Орієнтовна добова потреба сірки для дорослих становить 500–1000 мг. Здебільшого організм отримує її разом із білковою їжею, багатою на сірковмісні амінокислоти.

Коли потреба зростає

Оскільки сірка входить до складу білків волосся, шкіри, нігтів і сполучної тканини, організм отримує її насамперед із повноцінним білком. Потреба в сірковмісних амінокислотах зазвичай більша:

• у періоди активного росту;
• за значних фізичних навантажень;
• при незбалансованому раціоні з нестачею повноцінного білка.

Взаємодія з іншими нутрієнтами

• Разом із вітамінами групи B сірка бере участь в обміні речовин.
• Для врівноваженої роботи нервової системи має значення співвідношення сірки та фосфору; його порушення може позначатися на самопочутті, зокрема підвищувати дратівливість.
• Сірка також пов’язана з обміном молібдену в організмі.

Ознаки можливої нестачі

Тривала нестача сірковмісних амінокислот у раціоні може позначатися на стані волосся та нігтів. Серед можливих ознак — тьмяне волосся та ламкі нігті. Якщо такі прояви турбують регулярно, варто переглянути раціон і проконсультуватися з лікарем.

Природні джерела

Сірка надходить в організм і з рослинною, і з тваринною їжею. Серед джерел:

• крупи та злаки (гречка, пшениця, жито, ячмінь);
• бобові (соя, горох, боби);
• овочі та зелень (капуста, цибуля, часник, спаржа, кропива);
• ягоди та фрукти (аґрус, виноград, яблука);
• яєчні жовтки, нежирне м’ясо, риба та дріжджі.

Характерний аромат і властивості часнику та цибулі пов’язують із високим вмістом сполук сірки — дисульфідів і полісульфідів.

Органічною формою сірки, яку використовують у дієтичних добавках, є метилсульфонілметан (МСМ).