Монографія
Мідь
Також відомий як Copper · Cu
Мідь — важливий мікроелемент, біогенний хімічний елемент і постійна складова організму людини. В організмі дорослої людини міститься приблизно 80–120 мг міді: близько половини зосереджено в м’язах і кістках, приблизно 10% — у печінці. Орієнтовна концентрація міді в крові дорослого — близько 15 мкмоль/л.
Мідь входить до складу багатьох ферментів і бере участь у кровотворенні, роботі антиоксидантної системи та формуванні сполучної тканини, тому належить до незамінних для організму мікроелементів.
Роль в організмі
- Бере участь у кровотворенні: мідь потрібна для синтезу гему, тому важлива для утворення гемоглобіну.
- Входить до складу церулоплазміну — транспортного білка крові, який переносить мідь до органів і тканин.
- Бере участь в окисно-відновних процесах і в роботі багатьох ферментів.
- Входить до складу супероксиддисмутази — ферменту антиоксидантного захисту організму.
- Через фермент лізилоксидазу бере участь у зшиванні колагену й еластину, тому важлива для міцності та пружності сполучної тканини.
- Бере участь у синтезі мієліну — оболонки нервових волокон.
- Важлива для нормальної роботи імунної системи.
- Бере участь у синтезі тирозину, який впливає на пігментацію волосся та шкіри.
- Потрібна для нормального обміну заліза в організмі.
Добова потреба
Орієнтовна добова потреба залежить від віку та маси тіла. Дітям у розрахунку на кілограм ваги міді потрібно більше, ніж дорослим, оскільки вони ростуть.
| Група | Орієнтовна потреба |
|---|---|
| Діти до 5 років | 20 мкг на 1 кг маси тіла |
| Діти 5–10 років | близько 200 мкг/добу |
| Діти 10–15 років | 300–500 мкг/добу |
| Дорослі | 1–5 мг/добу |
Коли потреба зростає
Потреба в міді може підвищуватися:
- за раціону з великою кількістю фітатів (злаки, хліб, зелень);
- при вживанні значної кількості яєчних жовтків та фруктози;
- при регулярному вживанні алкоголю;
- при додатковому прийомі аскорбінової кислоти (вітаміну C) у великих дозах.
Взаємодія з іншими нутрієнтами
- Мідь потрібна для нормального обміну заліза й разом із ним бере участь у синтезі гемоглобіну; водночас надлишок заліза може погіршувати всмоктування міді.
- Мідь і цинк конкурують за засвоєння: надлишок цинку може знижувати рівень міді, і навпаки, тому ці мікроелементи краще отримувати збалансовано.
- Мідь потрібна для нормального використання вітаміну C і працює в синергії з вітаміном P (біофлавоноїдами).
- Аскорбінова кислота у великих кількостях може підвищувати потребу в міді.
Ознаки можливої нестачі
Тривала нестача міді в раціоні може позначатися на самопочутті. Серед поширених ознак — підвищена втомлюваність, блідість шкіри, ламкість і посилене випадіння волосся, зниження апетиту, схильність до частих інфекцій. Якщо такі прояви турбують регулярно, варто переглянути раціон і проконсультуватися з лікарем.
Природні джерела
З їжі мідь засвоюється приблизно на 10–30% і швидко витрачається в організмі; всмоктування відбувається швидко — мідь може з’являтися в крові вже через 15 хвилин після вживання. Найбагатші джерела:
- морепродукти (устриці, креветки);
- печінка (яловича, теляча), м’ясо, риба;
- какао;
- горіхи та насіння;
- бобові, зокрема горох;
- окремі овочі (буряк, картопля, редиска, баклажани, часник);
- окремі фрукти та ягоди (вишня, айва, ананас, чорнослив, ожина).