Монографія

Мідь

Також відомий як Copper · Cu

Мідь — важливий мікроелемент, біогенний хімічний елемент і постійна складова організму людини. В організмі дорослої людини міститься приблизно 80–120 мг міді: близько половини зосереджено в м’язах і кістках, приблизно 10% — у печінці. Орієнтовна концентрація міді в крові дорослого — близько 15 мкмоль/л.

Мідь входить до складу багатьох ферментів і бере участь у кровотворенні, роботі антиоксидантної системи та формуванні сполучної тканини, тому належить до незамінних для організму мікроелементів.

Роль в організмі

  • Бере участь у кровотворенні: мідь потрібна для синтезу гему, тому важлива для утворення гемоглобіну.
  • Входить до складу церулоплазміну — транспортного білка крові, який переносить мідь до органів і тканин.
  • Бере участь в окисно-відновних процесах і в роботі багатьох ферментів.
  • Входить до складу супероксиддисмутази — ферменту антиоксидантного захисту організму.
  • Через фермент лізилоксидазу бере участь у зшиванні колагену й еластину, тому важлива для міцності та пружності сполучної тканини.
  • Бере участь у синтезі мієліну — оболонки нервових волокон.
  • Важлива для нормальної роботи імунної системи.
  • Бере участь у синтезі тирозину, який впливає на пігментацію волосся та шкіри.
  • Потрібна для нормального обміну заліза в організмі.

Добова потреба

Орієнтовна добова потреба залежить від віку та маси тіла. Дітям у розрахунку на кілограм ваги міді потрібно більше, ніж дорослим, оскільки вони ростуть.

ГрупаОрієнтовна потреба
Діти до 5 років20 мкг на 1 кг маси тіла
Діти 5–10 роківблизько 200 мкг/добу
Діти 10–15 років300–500 мкг/добу
Дорослі1–5 мг/добу

Коли потреба зростає

Потреба в міді може підвищуватися:

  • за раціону з великою кількістю фітатів (злаки, хліб, зелень);
  • при вживанні значної кількості яєчних жовтків та фруктози;
  • при регулярному вживанні алкоголю;
  • при додатковому прийомі аскорбінової кислоти (вітаміну C) у великих дозах.

Взаємодія з іншими нутрієнтами

  • Мідь потрібна для нормального обміну заліза й разом із ним бере участь у синтезі гемоглобіну; водночас надлишок заліза може погіршувати всмоктування міді.
  • Мідь і цинк конкурують за засвоєння: надлишок цинку може знижувати рівень міді, і навпаки, тому ці мікроелементи краще отримувати збалансовано.
  • Мідь потрібна для нормального використання вітаміну C і працює в синергії з вітаміном P (біофлавоноїдами).
  • Аскорбінова кислота у великих кількостях може підвищувати потребу в міді.

Ознаки можливої нестачі

Тривала нестача міді в раціоні може позначатися на самопочутті. Серед поширених ознак — підвищена втомлюваність, блідість шкіри, ламкість і посилене випадіння волосся, зниження апетиту, схильність до частих інфекцій. Якщо такі прояви турбують регулярно, варто переглянути раціон і проконсультуватися з лікарем.

Природні джерела

З їжі мідь засвоюється приблизно на 10–30% і швидко витрачається в організмі; всмоктування відбувається швидко — мідь може з’являтися в крові вже через 15 хвилин після вживання. Найбагатші джерела:

  • морепродукти (устриці, креветки);
  • печінка (яловича, теляча), м’ясо, риба;
  • какао;
  • горіхи та насіння;
  • бобові, зокрема горох;
  • окремі овочі (буряк, картопля, редиска, баклажани, часник);
  • окремі фрукти та ягоди (вишня, айва, ананас, чорнослив, ожина).