Лопух

Лопух — поширена трав’яниста рослина, корінь якої використовують як інгредієнт дієтичних добавок у вигляді порошку або екстракту. У джерелах його згадують передусім у зв’язку з характерним для кореня вуглеводним і фенольним складом.

Що це

Лопух — дворічна рослина роду Arctium родини айстрових (складноцвітих, Asteraceae), поширена в Європі та Азії. Для добавок використовують переважно корінь — найчастіше лопуха великого (Arctium lappa) або лопуха повстистого (Arctium tomentosum). Рослину легко впізнати за великим листям і суцвіттями-кошиками: їхні чіпкі приквіткові гачки чіпляються до одягу й шерсті тварин — саме ця властивість колись надихнула на винайдення застібки-липучки.

Склад

Корінь лопуха вивчають насамперед через його вуглеводний і фенольний профіль. Серед сполук, які згадують у джерелах, що описують склад кореня:

• інулін — полісахарид, вміст якого в корені може сягати близько 20 %;
• арктіїн — рослинний глікозид, характерний для роду Arctium;
• фітостероли;
• дубильні речовини та гіркоти;
• органічні кислоти (зокрема кавова та хлорогенова);
• невелика кількість жирної та ефірної олій, а також цукри й вітамін С.

Форма та застосування

У складі дієтичних добавок лопух трапляється у вигляді порошку висушеного кореня або стандартизованого екстракту, часто в поєднанні з іншими рослинними компонентами. Корінь відомий і в кулінарії низки країн: у Японії його вирощують під назвою «ґобо» й використовують як овоч, а молоді стебла та черешки листя подекуди вживають у їжу.

Застереження

Як і будь-яку рослинну добавку, лопух варто вводити до раціону обдумано й не перевищувати рекомендовану виробником добову норму споживання. Під час вагітності, годування груддю, а також дітям рослинні добавки варто вживати лише після консультації з фахівцем, а за одночасного приймання будь-яких лікарських засобів — попередньо порадитися з лікарем. Чутливість до рослинних компонентів у різних людей відрізняється.

Де міститься

Лопух росте як звичайна дикорослива рослина на пустищах, узбіччях доріг і в перелісках помірного поясу Європи та Азії; культивують його переважно як овочеву й декоративну культуру. Джерелом концентрованого набору його рослинних сполук слугує екстракт або порошок кореня у складі дієтичних добавок.