Лізин

Лізин (L-лізин) — одна з амінокислот, яку використовують як інгредієнт дієтичних добавок. Це органічна сполука, що належить до протеїногенних амінокислот, тобто до тих, з яких побудовані природні білки.

У класифікації амінокислот лізин відносять до незамінних — таких, які людський організм не утворює самостійно й отримує з білковою їжею. У складі добавок його застосовують переважно у формі солі — L-лізину гідрохлориду.

Що це

Амінокислоти — це клас органічних сполук, що поєднують у своїй молекулі аміногрупу та карбоксильну групу. Лізин уперше виділив німецький хімік Едмунд Дрексель у 1889 році з казеїну — білка молока; звідси й давня асоціація цієї амінокислоти з молочними та м’ясними білками.

У природі та в білках трапляється L-форма лізину (L-лізин) — саме її використовують як інгредієнт добавок. У промисловості L-лізин отримують переважно шляхом бактеріальної ферментації за участю культур на кшталт Corynebacterium glutamicum; це одна з амінокислот, яку виробляють у найбільших обсягах у світі.

Склад

Лізин — базова (основна) амінокислота: окрім α-аміногрупи, її молекула має додаткову ε-аміногрупу в бічному ланцюзі. Хімічна формула — C₆H₁₄N₂O₂. У складі добавок лізин трапляється у вигляді вільної амінокислоти або, найчастіше, у вигляді L-лізину моногідрохлориду — стабільної, добре розчинної у воді солі. Виробники зазначають вміст лізину в перерахунку на чисту амінокислоту.

Форма та застосування

В інгредієнтному складі добавок лізин трапляється у формі порошку, капсул або таблеток, нерідко в поєднанні з іншими амінокислотами та вітамінами групи B. Через кращу стабільність часто використовують саме форму гідрохлориду. Виробники стандартизують склад за вмістом лізину, щоб забезпечити сталу кількість амінокислоти від партії до партії.

Застереження

Як і будь-яку добавку з амінокислотами, лізин варто вводити до раціону обдумано й не перевищувати рекомендовану виробником добову норму споживання. Під час вагітності, годування груддю, а також дітям такі добавки варто вживати лише після консультації з фахівцем, а за одночасного приймання будь-яких лікарських засобів — попередньо порадитися з лікарем. Індивідуальна чутливість до компонентів у різних людей відрізняється.

Де міститься

Лізином багаті передусім білки тваринного походження — м’ясо, птиця, риба, яйця, сир та інші молочні продукти. Серед рослинних джерел помітний вміст лізину мають бобові — квасоля, сочевиця, соя, горох. Натомість у злаках і виробах із них лізину відносно небагато: у пшениці та інших зернових це амінокислота, вміст якої найбільше обмежує загальний амінокислотний профіль. Концентрований набір амінокислоти у сталій кількості забезпечує L-лізин у складі дієтичних добавок.