Жостір проносний

Жостір проносний (Rhamnus cathartica) — гіллястий кущ або невелике дерево родини жостерових (Rhamnaceae), поширене в помірній зоні Європи та Азії, зокрема в Україні. У складі дієтичних добавок використовують рослинну сировину цього роду — переважно кору та зрілі плоди-кістянки.

До того самого ботанічного роду належить і жостір Пурша (Rhamnus purshiana), відомий як каскара, — його кору також застосовують як рослинний інгредієнт.

Що це

Жостір — рід деревних рослин родини жостерових, до якого входять десятки видів. Rhamnus cathartica росте на узліссях, у чагарниках і по берегах водойм, має темні кулясті плоди, що достигають наприкінці літа. Його не слід плутати з крушиною ламкою (Frangula alnus) — спорідненою, але окремою рослиною, яку в старіших джерелах іноді позначали тим самим побутовим ім’ям.

Історично плоди жостеру були відомі не в харчуванні, а як джерело природного барвника: з них виготовляли зелену та жовту фарбу для тканин і живопису (так званий «сік-зелень»). Як інгредієнт добавок сьогодні використовують висушену кору або плоди, а також їх екстракти.

Склад

Рослинну сировину жостеру описують передусім за вмістом похідних антрахінону та супутніх сполук. Серед компонентів, які згадують джерела, що описують склад рослини:

• оксиметилантрахінони — характерна група антрахінонових похідних (за даними джерел, до ~1%);
• глюкофрангулін і франгула-емодин;
• рамноксантин та жостерин;
• флавоноли — рамноцитрин, рамнетин, кверцетин і кемпферол;
• цукри та пектинові речовини.

Форма та застосування

В інгредієнтному складі добавок жостір трапляється у вигляді порошку висушеної кори чи плодів або їх екстракту, зазвичай у поєднанні з іншими рослинними компонентами. Цю рослинну сировину використовують у чітко дозованих кількостях, які визначає виробник.

Застереження

Жостір містить антрахінонові сполуки, тому потребує особливої обережності. Вводити таку сировину до раціону варто лише обдумано, дотримуючись рекомендованої виробником добової норми та тривалості приймання. Під час вагітності та годування груддю, а також дітям рослинні добавки з жостером не рекомендовані без консультації з фахівцем; за одночасного приймання будь-яких лікарських засобів слід попередньо порадитися з лікарем. Чутливість до рослинних компонентів у різних людей відрізняється — за появи будь-яких небажаних реакцій приймання припиняють.

Де міститься

Антрахінонові сполуки, характерні для жостеру, трапляються й в інших рослин родини жостерових — зокрема в жостера Пурша (каскари, Rhamnus purshiana) та крушини, — а також у деяких інших рослинах, як-от алое, сена й ревінь. Концентрованим джерелом рослинної сировини цього типу в складі добавок слугує кора або плоди жостеру.