Холін

Холін — азотовмісна органічна сполука, яку за біологічною роллю відносять до вітаміноподібних речовин. До класичних вітамінів його офіційно не зараховують, однак Інститут медицини США визнає холін есенціальним (незамінним) нутрієнтом і встановлює орієнтовні норми його споживання. Організм здатний синтезувати частину холіну самостійно, проте цього зазвичай недостатньо для повного покриття потреби, тому основну його кількість людина отримує з їжею.

У складі дієтичних добавок холін трапляється як у вільній формі — у вигляді солей (бітартрату чи цитрату), так і у зв’язаному вигляді — у складі фосфоліпіду фосфатидилхоліну, що є основним компонентом лецитину.

Роль в організмі

• Є структурним компонентом фосфатидилхоліну та сфінгомієліну — фосфоліпідів, з яких побудовані мембрани всіх клітин організму.
• Слугує попередником ацетилхоліну — нейромедіатора, що бере участь у передачі нервових імпульсів.
• Бере участь в обміні метильних груп: окиснюючись у бетаїн, холін виступає донором метильних груп у реакціях метилювання, зокрема в перетворенні гомоцистеїну.
• Належить до ліпотропних речовин — сприяє транспортуванню жирів із печінки та їхньому обміну.
• Потрібен для нормальної роботи печінки та жовчовидільної системи.

Добова потреба

Орієнтовні значення адекватного споживання холіну для дорослих (за даними Інституту медицини США):

Коли потреба зростає

• під час вагітності та годування груддю;
• при значному вживанні алкоголю, що додатково навантажує печінку;
• при раціоні з високим вмістом жирів, коли зростає потреба в ліпотропних речовинах;
• при обмеженому споживанні продуктів тваринного походження (яєць, м’яса, риби) — основних харчових джерел холіну.

Взаємодія з іншими нутрієнтами

• Холін тісно пов’язаний з інозитолом та вітамінами групи B — разом вони входять до так званих ліпотропних факторів, які підтримують обмін жирів у печінці.
• У реакціях метилювання холін (через бетаїн) взаємодіє з фолієвою кислотою та вітаміном B12, які також беруть участь в обміні гомоцистеїну.
• Холін є структурним компонентом лецитину разом із фосфатидилетаноламіном та фосфатидилінозитолом.

Ознаки можливої нестачі

Тривала нестача холіну в раціоні може позначатися на роботі печінки — зокрема сприяти накопиченню жиру в печінкових клітинах — а також проявлятися підвищеною втомлюваністю. Такі прояви потребують уваги лікаря, а не самостійної корекції раціону.

Застереження

Значне перевищення рекомендованої добової норми холіну може супроводжуватися неприємним запахом тіла й подиху та дискомфортом з боку травного тракту. Перед вживанням концентрованих джерел холіну варто дотримуватися дозування, вказаного виробником, і за потреби порадитися з лікарем.

Природні джерела

Найбагатші харчові джерела холіну:

• яєчний жовток;
• печінка та інші субпродукти;
• м’ясо, риба;
• соєвий лецитин і соєві боби;
• пшеничні зародки, брюссельська капуста, цвітна капуста.

Соєвий лецитин, що використовують у виробництві дієтичних добавок, є одним із концентрованих джерел холіну у зв’язаній формі (фосфатидилхоліну).