Монографія
Глід
Також відомий як Hawthorn · Crataegus · Глід колючий · Глід одноматочковий
Глід (Crataegus) — рід кущів і невеликих дерев родини трояндових (Rosaceae) з характерними колючками, білими або рожевими квітками та дрібними яскраво-червоними плодами. У помірному кліматі, зокрема в Україні, найпоширеніші глід колючий (Crataegus laevigata) і глід одноматочковий (Crataegus monogyna); у складі дієтичних добавок нерідко використовують і східноазійські види, наприклад глід пірчастонадрізаний (Crataegus pinnatifida).
У фітотерапії найбільшу цінність мають стиглі плоди глоду, рідше — квітки й листя. Саме плоди здавна вважають однією з найвідоміших рослин, які традиційно пов’язують із підтримкою роботи серця та судин.
Традиційне використання
Плоди, квітки й листя глоду здавна застосовували в народній практиці різних народів Європи та Азії. Настої, відвари та чаї з глоду традиційно вживали для загальної підтримки серцево-судинної системи — особливо в похилому віці та в періоди підвищених навантажень на серце.
Сьогодні екстракт плодів глоду входить до складу багатьох фітокомплексів для серця та судин — часто в поєднанні з магнієм, вітамінами групи B та іншими рослинними антиоксидантами.
Активні сполуки
Плоди глоду мають багатий і різноманітний склад природних сполук. Серед основних груп:
- флавоноїди — зокрема вітексин і гіперозид, які визначають антиоксидантні властивості плодів;
- олігомерні процианідини (ОПЦ) — сполуки, поширені також у насінні винограду;
- тритерпенові кислоти — урсолова, олеанолова та кратегова;
- дубильні речовини та органічні кислоти, які надають плодам характерного терпкувато-кислого смаку.
Саме поєднання флавоноїдів і процианідинів вважають характерним для глоду й пов’язують з його антиоксидантними властивостями.
Взаємодія та застереження
Глід — рослина з тривалою історією застосування у фітотерапії серцево-судинної системи, тому людям, які приймають призначені лікарем засоби для серця, перед вживанням препаратів глоду варто обов’язково порадитися з лікарем.
Під час вагітності, годування груддю, а також дітям рослинні добавки з глодом варто вживати лише після консультації з фахівцем. Дієтичні добавки не замінюють призначеного лікарем лікування.
Де міститься
Основна сировина — стиглі плоди глоду, які збирають восени; рідше використовують квітки, зібрані під час цвітіння навесні. Глід росте дикорослим на узліссях, у чагарникових заростях і вздовж річок у помірному кліматі Європи та Азії, а також культивується спеціально для заготівлі сировини.
У дієтичних добавках плоди глоду трапляються у вигляді сухих екстрактів, порошку в капсулах, а також як компонент трав’яних сумішей і чаїв — часто в поєднанні з магнієм і вітамінами групи B у комплексах для серця та судин.