Германій

Германій (Germanium, Ge) — хімічний елемент з атомним номером 32, крихкий сірувато-білий напівметал (металоїд) 14-ї групи періодичної системи. Його відносять до ультрамікроелементів — тобто елементів, які трапляються в довкіллі та живих організмах у надзвичайно малих кількостях. У природі германій самородним не буває, а розсіяний у земній корі й мінералах.

Коли германій згадують у зв’язку з рослинною сировиною та дієтичними добавками, ідеться передусім про його органічні сполуки. Германій не належить до елементів, есенційність яких для людини встановлено, тож із погляду складу добавок його розглядають радше як природну мікродомішку рослинної сировини, ніж як окремий нутрієнт.

Що це

Германій відкрив 1886 року німецький хімік Клеменс Вінклер; назву елемент дістав на честь Німеччини (лат. Germania). У промисловості германій використовують передусім в електроніці й оптиці — як напівпровідник, у виробництві оптичного волокна та інфрачервоної оптики.

У контексті добавок під «германієм» найчастіше розуміють його органічні сполуки — зокрема карбоксіетилгерманій сесквіоксид, відомий під позначенням Ge-132. Їх відрізняють від неорганічних сполук германію (оксиду, діоксиду, галогенідів), що мають інші хімічні властивості.

Склад

Германій трапляється у двох принципово різних групах сполук:

• неорганічні — діоксид германію (GeO₂) та інші оксиди й галогеніди;
• органічні — сполуки, у яких атом германію сполучений з вуглецевими радикалами (наприклад, сесквіоксид Ge-132).

У рослинній сировині германій присутній у слідових органічних формах разом з багатьма іншими мікроелементами, а не як окремо виділена речовина.

Форма та застосування

У складі добавок германій, якщо він узагалі зазначений, зазвичай походить із рослинних концентратів, де присутній як природна мікродомішка, а не як спеціально доданий елемент. Як самостійний інгредієнт органічний германій траплявся у вигляді порошків; його вміст у рослинній сировині незначний і непостійний від партії до партії.

Застереження

Германій не є есенційним елементом для людини, і фізіологічної потреби організму в ньому не встановлено. Тривале надходження сполук германію — насамперед неорганічних, а за низкою даних і органічних у високих дозах — пов’язують із ризиком ураження нирок, тому регуляторні органи в кількох країнах обмежували обіг германієвих добавок. З огляду на це германій не варто вживати як самостійну добавку без нагляду лікаря. Під час вагітності, годування груддю та дітям будь-які добавки з мікроелементами доцільно розглядати лише після консультації з фахівцем. Індивідуальна чутливість різниться; не перевищуйте рекомендовану виробником добову норму споживання.

Де міститься

Слідові кількості германію трапляються в низці рослин, які здавна вирощують і вживають у їжу, — зокрема в часнику, женьшені, алое вера та деяких водоростях (хлорела). У цих джерелах германій присутній у мікрокількостях у суміші з багатьма іншими елементами. Зі звичайним раціоном людина отримує його вкрай мало.