Коензим Q10

Коензим Q10 (кофермент Q10, або убіхінон) — вітаміноподібна сполука, яку містять усі без винятку клітини людського організму. Вона задіяна в процесах вироблення енергії в мітохондріях — своєрідних енергетичних станціях клітини. Вищий вміст коензиму Q10 характерний для органів із високими енерговитратами, зокрема серця й печінки.

Організм здатний синтезувати коензим Q10 самостійно, тому цю речовину зазвичай відносять до вітаміноподібних сполук.

Роль в організмі

• Бере участь у сполученні процесів окиснення та фосфорилювання в мітохондріях і в синтезі АТФ — основного носія енергії клітини.
• Важливий для нормального енергетичного обміну, передусім у тканинах із високою потребою в енергії, таких як серцевий м’яз і печінка.
• Виявляє антиоксидантні властивості, беручи участь у захисті клітинних структур від окисного стресу та вільнорадикальних процесів.

Добова потреба

Значну частину коензиму Q10 організм виробляє самостійно, тому з їжею його надходить порівняно небагато. Орієнтовні значення добової потреби дорослої людини та середнього надходження з їжею наведено нижче.

Коли потреба зростає

Потреба в коензимі Q10 може підвищуватися:

• з віком, коли природний рівень цієї сполуки в організмі поступово знижується;
• за значних фізичних навантажень та інтенсивних тренувань, коли зростає потреба тканин в енергії;
• при незбалансованому раціоні, бідному на продукти, що є природними джерелами коензиму Q10.

Взаємодія та застереження

• Коензим Q10 — жиророзчинна сполука, тому краще засвоюється разом із їжею, що містить жири.
• Працює у зв’язці з іншими антиоксидантами, зокрема вітаміном E.
• Перед початком вживання дієтичних добавок із коензимом Q10 варто проконсультуватися з лікарем — особливо під час вагітності, годування груддю або якщо ви приймаєте будь-які медикаменти.

Природні джерела

Коензим Q10 надходить в організм переважно з продуктами тваринного походження. Серед природних джерел:

• м’ясо, зокрема субпродукти;
• жирна морська риба (сардини, скумбрія);
• горіхи та насіння;
• окремі рослинні олії;
• деякі овочі, зокрема шпинат і броколі.

Загалом із їжею надходить порівняно невелика кількість коензиму Q10, тому більшу його частину організм виробляє самостійно.