Монографія
Цинк
Також відомий як Zinc · Zn
Цинк — незамінний мікроелемент, який бере участь у роботі понад двохсот ферментів. За значенням для організму його часто порівнюють із залізом. В організмі дорослої людини міститься 1–2 г цинку, переважно в м’язах, печінці, кістках, шкірі та передміхуровій залозі у чоловіків. Найвищий вміст цинку — в організмі молодих людей.
Роль в організмі
- Входить до складу понад 200 ферментів, які беруть участь в обміні білків, жирів і вуглеводів.
- Важливий для нормальної роботи імунної системи.
- Потрібен для здоров’я шкіри, волосся й нігтів і бере участь у природних процесах загоєння.
- Бере участь у роботі репродуктивної системи, зокрема в синтезі тестостерону у чоловіків.
- Впливає на смакове й нюхове сприйняття.
- Використовується організмом для вироблення власних антиоксидантів.
- Підтримує нормальний розвиток і роботу нервової системи.
Добова потреба
| Група | Орієнтовна потреба, мг/добу |
|---|---|
| Діти до 1 року | 3–4 |
| Діти 1–5 років | 4–8 |
| Діти 5–10 років | 8–10 |
| Діти 10–15 років | 10–15 |
| Дорослі | 10–25 |
| Вагітні | близько 20 |
Надмірні дози (понад 150 мг на добу) небажані, тому додаткове споживання цинку варто узгоджувати з лікарем.
Коли потреба зростає
- при незбалансованому харчуванні з дефіцитом білка;
- у періоди активного росту в дітей і підлітків;
- при значних фізичних навантаженнях і рясному потовиділенні;
- при частому вживанні алкоголю;
- у періоди стресу.
Взаємодія з іншими нутрієнтами
- Цинк тісно пов’язаний з вітаміном A: вони взаємно сприяють засвоєнню одне одного.
- Достатня кількість кальцію та фосфору покращує засвоєння цинку.
- Цинк конкурує з міддю за всмоктування, тому тривалий прийом цинку окремо варто збалансовувати міддю.
- Фітинова кислота із зернових і сої, а також харчові волокна можуть знижувати засвоєння цинку.
Ознаки можливої нестачі
Нестача цинку в раціоні може проявлятися погіршенням апетиту, послабленням смаку й нюху, повільнішим загоєнням дрібних ран, ламкістю нігтів із білими цятками та випадінням волосся. При регулярних проявах варто переглянути раціон і звернутися до лікаря.
Природні джерела
Найбагатші джерела цинку — продукти тваринного та рослинного походження:
- морепродукти (устриці, мідії), м’ясо, печінка, яйця;
- гарбузове й соняшникове насіння, пророщена пшениця, висівки;
- бобові (горох, квасоля), гречка, овес;
- горіхи, какао, гриби, пивні дріжджі.
Навіть повноцінний раціон не завжди покриває підвищену потребу організму в цинку, тому важливо стежити за різноманітністю харчування.