Чабер садовий

Чабер садовий (Satureja hortensis) — однорічна трав’яниста пряно-ароматична рослина родини глухокропивових (Lamiaceae), батьківщина якої — Середземномор’я. У кулінарії та фітотерапії використовують надземну частину рослини — траву (листя і квіткові верхівки), зібрану під час цвітіння.

Чабер має гострий пряний аромат, близький до материнки (орегано) й чебрецю, — усі три рослини належать до однієї родини й містять споріднені ефірні олії.

Традиційне використання

У європейській, зокрема німецькій і центральноєвропейській кухні чабер садовий здавна відомий як пряність до страв із бобових — недарма в німецькій мові рослину називають «Bohnenkraut», тобто «бобова трава»: її традиційно додають до квасолі, гороху та сочевиці, щоб надати стравам виразнішого смаку. Чабер також використовують для приправлення м’ясних страв, ковбас, оцту та маринадів.

У фітотерапевтичній традиції траву чабру за подібністю складу до материнки та чебрецю відносять до ароматичних рослин родини глухокропивових, які здавна застосовують у трав’яних сумішах.

Активні сполуки

• ефірна олія — містить карвакрол і тимол, характерні ароматичні феноли, спільні для чабру, материнки та чебрецю;
• дубильні речовини;
• флавоноїди;
• гіркі речовини.

Взаємодія та застереження

Чабер має виразний пряний смак, тому в кулінарії його додають помірно. Дієтичні добавки, до складу яких входить чабер, варто вживати відповідно до рекомендованої виробником добової норми. Під час вагітності, годування груддю, а також дітям рослинні добавки варто вживати лише після консультації з фахівцем.

Де міститься

Джерелом інгредієнта слугує надземна частина (трава) чабру садового, зібрана під час цвітіння та висушена. У складі дієтичних добавок чабер трапляється як допоміжний рослинний компонент фітокомплексів, зокрема поряд з ехінацеєю та корою кориці.